 |
Умови праці у Кувейті
Умови праці в Кувейті врегульовані трьома основними нормативними документами. Умови зайнятості цивільних службовців та іноземців, які працюють у державному секторі, врегульовані Законом про працю державних службовців, зайнятих у нафтовій промисловості – Законом про працю для нафтового сектору. Закон про працю в приватному секторі визначає умови праці в приватних підприємствах. Проте особи, зайняті наданням домашніх послуг, як то домашні робітниці та водії, не підпадають під дію жодного з цих законів і їх інтереси мають захищати загальні принципи законодавства про працю.
Найманий робітник має право на вісім громадських святкових днів на рік із повною оплатою, а саме: один день Нового року за мусульманським календарем (Хіджра), один день свята Вознесіння, по два дні на святкування Ейд Аль-Фітр та Ейд Аль-Адга, один день при святкуванні Дня народження пророка Мухаммеда та один день на святкування Національного дня. Національний день та День визволення (25 – 26 лютого) для приватного сектору досі не є обов’язковими для святкування.
Іноземець зазвичай може переоформити дозвіл на проживання на іншого спонсора, за умови, що його чинний спонсор не має заперечень. Для держслужбовців, домашньої прислуги та осіб, які перебувають на утриманні, існують певні обмеження щодо зміни спонсора в одному й тому ж секторі.
Тим не менш, право зміни спонсора в приватному секторі регулюються дуже складними правилами. Перехід зазвичай обмежений „тим самим сектором”. Наприклад, вчитель може змінити місце роботи на посаді вчителя, але не може перейти на роботу до спонсора в промисловому секторі. Домашні робітники можуть перейти на сільськогосподарську роботу в того ж самого спонсора після одного року, проведеного в Кувейті. Проте такі домашні робітники, які бажають змінити резидентську візу ст. 20 на резидентську візу ст.18 повинні скасувати попередню візу, виїхати з країни і повернутися за новим дозволом на роботу.
Особа, яка була найнята приватною фірмою для реалізації конкретного державного проекту, зазвичай не може перейти на роботу до іншої приватної фірми, але вправі перейти на роботу в державному секторі.
Згідно з правилами зміни спонсора, іноземці, які працюють у приватному секторі, можуть змінити резидентську візу для роботи в іншій приватній компанії (у іншого спонсора) через один рік роботи у поточного спонсора, за його згодою. Мито за перехід, яке стягується Міністерством праці та соціальних справ (МПСС), становить 10 КД + 2 КД за новий дозвіл на працю. Крім цього сплачується мито МВС за поновлення цивільного посвідчення особи у розмірі 10 КД за кожен рік її дії. Робітник компанії, яка ліквідується, або такої, яка поглинається/об’єднується з іншою, може змінити спонсора без сплати зазначеного мита, при цьому не має значення, як довго він працював на поточного роботодавця.
Однак перш ніж змінити спонсора, іноземець, який має резидентську візу, повинен отримати „листа про дозвіл на звільнення” від свого чинного роботодавця. Цього листа новий спонсор подає для отримання нового дозволу на працю для іноземця. У разі, якщо поточний роботодавець відмовляється надати зазначеного „дозвільного листа”, питання може бути передано на розгляд Департаменту праці МПСС. Якщо зазначений Департамент визначить, що спонсор не має належних підстав для відмови у видачі згаданого листа, або встановить, що роботодавець порушував положення контракту про працевлаштування чи положення Закону про працю, Департамент праці може санкціонувати перехід робітника незалежно від бажання його поточного спонсора.
Якщо резидентська віза переоформлена, іноземцю немає необхідності виїздити з країни та повертатися назад, а також знову проходити медогляд. В іншому випадку застосовуються офіційні вимоги для отримання нової резидентської візи, які співпадають із тими вимогами, що застосовуються для осіб, які вперше отримують резидентську візу. Щойно ці процедури завершені, стара посвідка на проживання анулюється, а до паспорту вклеюється нова така посвідка. Мито становить 10 КД за кожен рік її дії, причому, якщо термін дії попередньої посвідки не вичерпався навіть на декілька років, жодних скидок за невикористані роки не надається.
Іноземні громадяни, які не отримали дозволу на зміну спонсора, однак бажають це зробити, можуть натомість звільнитися з роботи, виїхати з Кувейту та в’їхати за новим дозволом на працю. Такі особи не зобов’язані повертатися до своєї рідної країни, а можуть виїхати до будь-якої сусідньої країни регіону.
Особи, які є сторонами судового розгляду за справами, порушеними проти роботодавців, не можуть бути депортованими, навіть якщо термін дії їхніх посвідок на проживання закінчився.
У разі загрози депортацією слід невідкладно звернутися до МПСС або організацій, зазначених вище.
Особа, яка є стороною розгляду суперечки Трудовим судом, може подовжити терміни своєї посвідки на проживання на підставі надсилання офіційного листа зазначеного суду стосовно цієї справи до Департаменту імміграції відповідної провінції. Департамент імміграції подовжить посвідку на проживання на період розгляду відповідної судової справи. Однак щойно за справою буде винесено рішення, його копія має бути надана до Департаменту імміграції.
Особам, які виграли справу проти роботодавця, зазвичай МПСС надає право перейти на роботу до іншого спонсора попри існуючі правила переводу.
|
|
Австралія (25)
Додати в вибране
Зробити стартовою
