 |
Законодавство у сферi працевлаштування у Нідерландах
Правовий статус iноземцiв в Нiдерландах, у тому числi трудових мiгрантiв, визначається конституцiєю країни, законом "Про працевлаштування iноземцiв" (Wet Arbeit Vreemdeligen), законом "Про статус iноземцiв" та iншими нормативними документами вiдомчого характеру.
Згiдно з законом "Про статус iноземцiв" тимчасове перебування iноземцiв усiх країн, за виключенням громадян країн-членiв ЄС, не передбачає можливiсть працевлаштування.
Отримання дозволу на працевлаштування iноземцiв-громадян країн не-членiв ЄС, автоматично передбачає надання дозволу на проживання в Нiдерландах. Закон "Про працевлаштування iноземцiв" вимагає вiд роботодавця документально довести вiдсутнiсть у даному випадку необхiдної робочої сили з Нiдерландiв (абр країн-членiв ЄС) або професiйну цiннiсть iноземця для виконання вiдповiдної роботи.
У випадку, якщо iноземцi мають намiр займатися самостiйною бiзнесовою дiяльнiстю, дозвiл на працевлаштування не вимагається.
Довiдково: Загальна кiлькiсть працюючих в країнi українських громадян не є постiйною. Також iснує певна кiлькiсть громадян України, якi тимчасово перебувають в Нiдерландах строком до 3-4 мiсяцiв (переважно нелегально) з метою виконання сезонних робiт. Як правило, в разi закiнчення строку дiї вiзи вони звертаються до Дипмiсiї з клопотанням про оформлення свiдоцтв на повернення в Україну, мотивуючи це втратою паспортiв для виїзду за кордон.
Стаття 1 конституцiї Нiдерландiв передбачає, що "усi особи в Нiдерландах є рiвними за рiвних умов. Дискримiнацiя на основi релiгiї, вiросповiдання, полiтичних переконань, раси, статi чи за будь-яких iнших полiтичних пiдстав забороняється". Таким чином, визнається рiвнiсть прав усiх iноземцiв в Нiдерландах. Рiвень захисту прав iноземцiв, та iнших категорiй осiб, є досить високим та вiдповiдає загальноприйнятим європейським стандартам. Факти порушень цих прав по вiдношенню до громадян України вiдсутнi.
Довiдково: Iснують виключення, передбаченi мiжнародними двостороннiми та багатостороннiми актами, що стосуються прав певних категорiй iноземцiв (вiльне перемiщення робочої сили в межах кордонiв ЄС, вiдповiднi двостороннi угоди з США, Великобританiєю та iн.)
Законодавством Нiдерландiв передбачається страхування iноземцiв з країн-не членiв ЄС в рамках двостороннiх мiждержавних угод про взаємне страхування осiб.
Нідерландами не укладалися двосторонні угоди з працевлаштування з окремими країнами, в тому числі і країнами-кандидатами на вступ до ЄС. Виключення становить ряд угод з взаємного працевлаштування членів сімей дипломатичних установ. Втім, згідно з Законом про працевлаштування іноземців, іноземці з-поза меж ЄС мають право отримати дозвіл на працевлаштування від місцевої Служби імміграції та натуралізації за умови, якщо потенційний роботодавець доведе, що в межах Нідерландів чи інших країн ЄС неможливо знайти фахівця з необхідної спеціальності. Для цього потенційному роботодавцю слід звернутися до місцевого Бюро з працевлаштування, яке є дорадчим органом Служби з працевлаштування, і дає рекомендацію Службі імміграції та натуралізації стосовно можливості видачі дозволу на роботу. Ця порада буде базуватися на основі попиту на регіональному ринку праці і на відповідності певного кандидата певній посаді. У дозволі на роботу може бути відмовлено, якщо потенційному робітнику не виповнилося 18 років, або виповнилося 45 років. При цьому потенційним роботодавцем повинні бути виконані наступні умови: Компанією подається щонайменше десять заявок на рік Компанія чи організація гарантує, що іноземець: Задовольняє відповідні вимоги, Має страховий поліс на медичне обслуговування, Пройде відповідний медичний огляд на предмет виявлення захворювання туберкульозом по приїзду до Нідерландів, Може самостійно утримувати себе в країні, Має житло.
Компанія має бути зареєстрованою в Торговій палаті. Якщо потрібно, керівництво компанії має довести, що компанія може підлягати продажу, працівники компанії застраховані, внески та податки сплачуються. Порівняно нескладні правила отримання дозволу на працевлаштування певної категорій іноземців обумовлені наявними тенденціями нестачі робочої сили у ряді секторів економіки Нідерландів, зокрема, у системі охорони здоров'я, в інформаційних технологіях, телекомунікаціях, сільському господарстві тощо. Останнім часом окремі політики різного рівня озвучують думки щодо необхідності стимулювання економічної міграції до Нідерландів та про наміри проведення переговорів з країнами-кандидатами на вступ до ЄС про допуск на роботу в окремих секторах економіки Нідерландів фахівців з цих країн, що свідчать про пошук керівництвом Нідерландів нових підходів до розв'язання цієї проблеми. Втім, передбачається, що найближчим часом напруга в цьому питанні буде знята через розширення ЄС за рахунок нових членів, де в наявності є велика кількість незадіяної робочої сили. Внаслідок згаданої політики в галузі працевлаштування іноземців, яка фактично заохочує працевлаштування іноземців, які володіють високотехнологічними професіями, протягом останніх років спостерігається певне збільшення висококваліфікованих спеціалістів з України, які працюють за довготерміновими контрактами в сферах телекомунікацій, комп'ютерних технологій та інженерії. Високим є попит на наукових працівників, багато яких займаються викладацькою та дослідницькою роботою у вищих учбових закладах Нідерландів. В той же час, за інформацією Міністерства соціальних справ та працевлаштування Нідерландів наявні обсяги нестачі робочої сили у певних секторах економіки Нідерландів не дають підстав очікувати масштабного набору робочої сили з країн-нечленів ЄС. Іншим аргументом, що сприяє збереженню обмежувального характеру голландського трудового законодавства у сфері працевлаштування іноземців, є цілий ряд соціальних та демографічних факторів, таких як відносна перенаселеність Нідерландів та значна частка іммігрантів серед населення. Водночас, перевага місцевій робочій силі надається у зв'язку з тим, що більшу частину заробітної плати місцеві працівники конвертують на потреби країни проживання, тоді як більша частина заробітної плати іноземних працівників висилається з країни. У зв’язку з вищевикладеним державна політика Нідерландів в сфері працевлаштування скерована в першу чергу на пошук трудових ресурсів всередині країни. Так, серед основних програмних заходів, які заплановані урядом Королівства Нідерланди з метою боротьби з безробіттям на найближчий час є реалізація програми суворого дотримання паритету між рівнем бюджетних надходжень та витрат, збереження дефіциту бюджету та погашення внутрішнього боргу, стимулювання діяльності підприємств та компаній попереднім урядом для оперативного вирішення бюджетних проблем, зменшення системи соціальних пільг, а також зменшення на 10% видатків міністерств та відомств. Окрім цього, програма включає рішення щодо анулювання права на допомогу тим безробітним, хто відмовився від відповідної роботи, надання права на отримання допомоги по безробіттю лише за умови, що безробітні, крім того, що звернулися на біржу праці, самі шукають собі роботу, а також встановлення жорсткого контролю за нелегальними іноземними робітниками. З квітня 2001 року в Нідерландах вступив в силу новий "Закон про іноземців 2000". За останні десять років кількість іноземців, які звернулись з запитом про вид на проживання в Нідерландах, значно збільшилось. Попередній закон не передбачав такого швидкого зростання. Новий закон сприяє спрощенню процедури та скорочує терміни очікування рішення про надання виду на проживання. З введенням нового закону уряд Нідерландів не розраховує на повне вирішення проблем, пов’язаних з потоками іноземців, але сподівається зробити цей процес більш керованим. Чіткі правила і більш короткі процедури дозволяють швидко приймати рішення з кожного конкретного запиту на отримання статусу біженця без зниження якості рішень, що приймаються. Кожний запит буде розглядатися окремо. Кожному іноземцю, який звертається з запитом про надання притулку, має бути надано можливість детально розповісти про свої мотиви. Таким чином, іноземці , які отримали відмову, можуть бути впевнені у тому, що їх прохання було скрупульозно розглянуто. Новий закон передбачає дві різні процедури, через які повинен пройти іноземець, коли він робить запит про вид на проживання в Нідерландах. Іноземець може запросити дозвіл на перебування у Нідерландах через процедуру для іноземців, які шукають притулку або через звичайну процедуру. Більшість іноземців проходять в Нідерландах так звану звичайну процедуру. У цьому випадку йдеться про іноземців, які прибувають в країну з метою роботи, навчання, об'єднання або створення сім’ї. Залежно від мети перебування у Нідерландах у кожному конкретному випадку до іноземця можуть бути застосовані особливі або додаткові вимоги. Наприклад, особи, що мають громадянство країн Європейського Союзу, не повинні робити запит про дозвіл на тимчасове перебування для того, щоб приїхати в Нідерланди. Після виконання іноземцем усіх загальних та особливих вимог Служба імміграції та натуралізації або Служба у справах іноземців протягом 6 місяців повинна ухвалити рішення про надання Дозволу на тимчасове перебування. У виключних випадках терміни розгляду може бути подовжено. Наприклад, додатковий час вимагається, коли для прийняття якісного рішення необхідна порада спеціаліста особливої кваліфікації або детальне розслідування, що проводиться зовнішньою службою. В разі, якщо запит задоволене, іноземець отримує Дозвіл на тимчасове перебування. Це віза, з якою можна в» їхати в Нідерланди, а згодом обміняти її на Дозвіл на перебування протягом певного часу. Цей дозвіл буде щорічно подовжуватись, якщо іноземець продовжує відповідати вищезгаданим вимогам. Через п’ять років іноземець може подати запит про Дозвіл на перебування протягом невизначеного часу, який дає право назавжди залишатись в Нідерландах. Якщо іноземцю відмовлено у наданні Дозволу на тимчасове перебування, то він може надіслати протест до Служби імміграції і натуралізації (СІН). Громадянам країн, яким не потрібно було мати Дозвіл на тимчасове перебування, і які вже в Нідерландах зробили запит на отримання Дозволу на перебування протягом певного часу, можуть очікувати на закінчення процедури протесту в Нідерландах. Якщо протест іноземця було відхилено СІН, то існує можливість звернутися з апеляцією до суду. Рішення суду з даної апеляції іноземець не може очікувати на території Нідерландів. Якщо суддя вважатиме підставу апеляції вагомою, то справу буде передано на повторний розгляд назад до СІН. Якщо суддя відхиляє апеляцію, то іноземець може звернутися із скаргою до Державної Ради. Якщо Державна Рада визнає скаргу аргументованою, то запит буде заново розглянуто у Службі імміграції і натуралізації. Негативне рішення Державної Ради означає, що ця інстанція згодна з думкою попереднього судді та іноземець не має права наполягати на наданні йому Дозволу на тимчасове перебування.
|
 |